Освітня програма складена з урахуванням особливих умов навчання, пов’язаних з оголошенням воєнного стану та збереженням загрози на поширення COVID-19. Навчальні заняття, залежно від обставин, можуть проводитись за змішаною або дистанційною формою навчання з використанням різноманітних платформ та інструментів навчання.

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

У закладі організовано такі форми здобуття освіти: інституційна (очна), сімейна (домашня), індивідуальна, педагогічний патронаж, інклюзивна та екстернатна.

Робота в ліцеї організована за 5-денним навчальними тижнем.

Мова навчання – українська.

Мета і завдання Освітньої програми:

Окреслення єдиних підходів до планування й організації освітнього процесу для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державними стандартами.
Організація навчання та виховання під час здобуття учнями повної загальної середньої освіти шляхом формування у них ключових компетентностей і світогляду на основі загальнолюдських і національних цінностей, а також розвитку інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, необхідних для успішної самореалізації і продовження навчання. Повага до особистості кожної дитини, її інтересів та досвіду.

Початкова освіта (1-4 класи)

Освітня програма (початкова освіта) Берегівського ліцею

імені Ф.Потушняка розроблена відповідно до Закону України «Про освіту» «Про повну загальну середню освіту», «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 28.04.2022), Концепції НУШ (схвалена розпорядженням Кабміну від 14.12.2016 р.№988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029), постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», Наказу МОН України від 12.08.2022 №743 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2-их класів закладів загальної середньої освіти» наказу МОН України від 12.08.2022 №743 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4-их класів закладів загальної середньої освіти» та Постанови КМ від 15.08.2011 №872 (із змінами внесеними згідно з Постановою КМ №588 від 09.08.2017 р.) «Про порядок організації інклюзивного навчання у ЗНЗ»

Освітня програма початкової освіти Берегівського ліцею

ім. Ф.Потушняка окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Мета початкової освіти: Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, у початковій школі – забезпечити подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формувати здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховувати ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення (за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я.);
очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальної програми, відповідно до кожної змістової лінії;
рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу розвитку здобувачів освіти. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилось шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо дитині виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти з іншого віку.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів ЗЗСО складає 805 годин/навчальний рік,для учнів 2-х класів -875 год/н.р,для учнів 3-іх класів -910 год/н.р.,для учнів 4-их класів -910 год/н.р.:

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу ЗЗСО І ступеня (далі – навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні.

У Берегівському ліцеї ім. Ф.Потушняка передбачено варіант навчального плану початкової школи з українською мовою навчання. Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів ЗЗСО незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів освітніх галузей, курс за вибором.

На основі навчального плану Берегівський ліцей ім. Ф.Потушняка складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Освітню програму Берегівського ліцею ім. Ф.Потушняка Берегівської міської ради Закарпатської області для І ступеня укладено за сімома основними освітніми галузями.

Мовно-літературна освітня галузь (українська мова, англійська мова) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти».

2 клас – Українська мова. Читання.

3-4 клас – Українська мова. Літературне читання.

Метою іншомовної освіти (англійська мова) є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задоволення різних життєвих потреб здобувача освіти.

У початковому курсі іншомовної освіти виділено такі змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека”,»Підприємливість та фінансова грамотність».

Математична галузь (математика) ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна, природнича освітні галузі («Я досліджую світ») можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства; пізнання свого краю, історії, символів держави; внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Інформатична освітня галузь (інформатика) починає реалізуватися з 2-го класу та ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Технологічна освітня галузь (дизайн і технології) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Мистецька освітня галузь (мистецтво) ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь реалізується через інтегрований курс «Мистецтво» або за окремими видами мистецтва: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», де відбудеться реалізація упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь (фізична культура) ставить за мету всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова

діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

Поділ класів на групи здійснюється таким чином:

4А – на іноземну (англійську) та інформатику;

4Б– на іноземну (англійську) та інформатику;

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин.

Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчального плану використовується на підсилення предметів інваріативної складової.

Освітня програма має корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у закладах загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Освітня програма має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та однією з іноземних мов;
математична;
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
інноваційність;
екологічна;
інформаційно-комунікаційна;
здатність до навчання впродовж життя;
громадянські та соціальні компетентності;
культурна;
підприємливість та фінансова грамотність;

та наскрізних умінь:

читання з розумінням,
уміння висловлювати власну думку усно і письмово,
критичне та системне мислення,
творчість, ініціативність,
здатність логічно обґрунтовувати позицію,
вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми
співпрацювати з іншими особами.

Основними формами організації освітнього процесу є:

різні типи уроків (за необхідності –і в онлайн-режимі)
екскурсії,
віртуальні подорожі,
спектаклі,
квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час,
уроки на свіжому повітрі.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюється відповіднео до Наказу МОн України від 13.07.2021 №813” Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів ЗЗСО»

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Оцінювання розглядається як процес отримання даних та формування на його основі суджень про об’єкт, який оцінюють. Оцінювання здійснюється з метою створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожної дитини, формування у неї компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб, а також визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.

Характерною ознакою оцінювання є рівноправна взаємодія учасників освітнього процесу,спрямована на формування суб’єктної позиції дитини через активне залучення її до самооцінювання,взаємооцінювання ї прийняття рішень щодо подальшої навчальної діяльності.

Оцінювання грунтується на принципах дитиноцентризму, об’єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфеденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості.

Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання прїоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання.

Результат оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах виражається вербальною оцінкою, а об’єктивних результатів навчання учнів 1-2 класах-вербальною, у 3-4 або вербальною, або рівневою за рішенням педради.

Облік результатів підсумкового оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учнів, фіксується учителем у свідоцтві досягнень.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма початкової освіти Берегівського ліцею

ім. Ф.Потушняка передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми початкової освіти Берегівського ліцею ім. Ф.Потушняка забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Передбачені результати початкової освіти

Освітня програма початкової освіти Берегівського ліцею

Реалізація освітньої програми початкової освіти ліцею ім.Ф.Потушняка забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а саме:

здатність спілкуватися державною та іноземною мовами, висловлювати і захищати власні погляди;
досліджувати ситуації і виокремлювати проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
усвідомлювати розмаїття природи, взаємозв’язків її об’єктів та явищ, пояснювати роль природничих наук і техніки в житті людини;
готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, здатності до соціальної комунікації й активності;
усвідомлювати почуття власної гідності, діяльності з урахуванням власних прав і свобод, поваги до прав і гідності інших осіб, протидію дискримінації та нерівному ставленню до особистості;
володіти навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності, готовності до здорового способу життя.

Базова середня освіта

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Усі учні ліцею, які здобули початкову освіту, мають сформовані ключові компетентності, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, отримали свідоцтво досягнень, з 1 вересня поточного навчального року розпочинають здобуття базової середньої освіти.

Особи з ООП розпочинають здобуття базової середньої освіти відповідно до визначених законодавчими документами умов.

Освітня програма Берегівського ліцею ім. Ф.Потушняка (базова середня освіта) розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, розробленої на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Цілі базової середньої освіти:

розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів;
формування компетентностей, необхідних для соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації;

продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії;
виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, довкілля, державних національних та культурних цінностей українського народу.

Організація освітньої діяльності в 5-х класах ліцею,

які за Наказом МОН України № 406 від 02.04. 2021р. є учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» у 2022-2023 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898.

Освітня програма ліцею розроблена для адаптаційного циклу базової середньої освіти (5-6) класи на основі типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН № 235 від 19.02.2021. та «Методичних рекомендацій щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі /5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти

в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» (Лист МОН №4.5/2303-21 від 06.08.21 року)

для 5-х класів – 980 годин/навчальний рік

Освітня галузь		Орієнтований перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів	Рекомендована кількість годин на тиждень у класах
Мовно-літературна		Українська мова	4+0,5
		Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної)	3,5
		Перша іноземна мова	3,5+0,5

Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Мовно-літературна»: рекомендована мінімальна максимальна		11 10 13
Резерв навчальних годин (різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин) освітньої галузі «Мовно-літературна»		1
Математична		Математика	5
		5 4 6
Резерв навчальних годин освітньої галузі «Математична»		1
Природнича		Інтегрований курс «Пізнаємо природу»	2
		Біологія
		Географія
		Фізика
		Хімія
Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Природнича»: рекомендована мінімальна максимальна		2 1,5 3
Резерв навчальних годин освітньої галузі «Природнича»		0,5
Соціальна і здоров’язбережувальна		Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»	0,5
		Етика/Культура добросусідства/Інші курси морального спрямування*	0,5
		Підприємництво і фінансова грамотність
Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Соціальна і здоров’язбережувальна»: рекомендована мінімальна максимальна		1,5 1 3
Резерв навчальних годин освітньої галузі «Соціальна і здоров’язбережувальна»		0,5
Громадянська та історична		Вступ до історії України та громадянської освіти	1
		Історія України. Всесвітня історія
		Історія України
		Всесвітня історія
		Громадянська освіта
		Правознавство
Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Громадянська та історична»: рекомендована мінімальна максимальна		1 1 2
Резерв навчальних годин освітньої галузі «Громадянська та історична»		-
Інформатична		Інформатика	1
Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Інформатична»: рекомендована мінімальна максимальна		1,5 1 2
Резерв навчальних годин освітньої галузі «Інформатична»		0,5
Технологічна		Технології	1
Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Технологічна»: рекомендована мінімальна максимальна		2 1 3
Резерв навчальних годин освітньої галузі «Технологічна»		1
Мистецька		Образотворче мистецтво	1
		Музичне мистецтво	1
Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Мистецька»: рекомендована мінімальна максимальна		2 1 3
Резерв навчальних годин освітньої галузі «Мистецька»		1
Фізична культура	Фізична культура	3
Разом (без фізичної культури + фізична культура)		25 + 3
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальнихконсультацій та груповихзанять		2
Гранично допустиме навчальне навантаження		28
Всього (без фізичної культури+фізична культура; без урахування поділу класів на групи)		28 + 3

Перелік модельних навчальних програм:

Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). Автори: Т.Яценко, І. Тригуб
Українська мова. Автори: О.В. Заболотний, В.В. Заболотний, В.П. Лавринчук, К.В. Плівачук, Т.Д. Попова
Математика. Автори: Мерзляк А.Г., Номіровський Д.А., Пихтар М.П., Рубльов Б.В., Семенов В.В., Якір М.С.
Іноземна мова (англійська). Автори: Зимомря І.М., Мойсюк В.А., Тріфан М.С., Унгурян І.К., Яковчук М.В.
Мистецтво. 5-6 класи (інтегрований курс).

Музичне мистецтво.

Образотворче мистецтво. Автори: Масол Л.М., Просіна О.В.

Вступ до історії України та громадянської освіти. Автори: Бурлака О.В., Власов Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.
Інформатика 5-6 класи. Автори: Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.
Технологіі. Автори: Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С.
Пізнаємо природу. Автори: Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.
Здоров’я, безпека та добробут. Автори: Гущина Н.І., Василашко І.П.
Етика. Автори: Ашортіа Є.Д., Бакка Т.В., Желіба О.В., Козіна Л.Є., Мелещенко Т.В., Щупак І.Я.
Фізична культура. Автори: Педан О.С., Коломоєць Г.А., Боляк А.А., Ребрина А.А., Дерев’янко В.В. та ін.

Інструментарій оцінювання:

З метою забезпеченння наступності між підходами до результатів навчання учнів початкової та базової середньої освіти, для учів 5 класу визначений адаптаційний період протягом І семестру. Оцінювання результатів навчання у І семестрі (поточне, тематичне, семестрове) здійснюється за рівневою шкалою. У ІІ семестрі оцінювання відбуватиметься за бальною шкалою. При виставленні річної оцінки орієнтуватимуться на оцінку за ІІ семестр.

Освітня програма ліцею ім. Ф.Потушняка базової середньої освіти 6-9 класів окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиці 1, 10, 12);
очікувані результати навчання учнів, які подані в рамках навчальних програм, затверджених наказом МОН України від 07.06.2017 року №804 та від 23.10.2017 року №1407, перелік яких наведено в таблиці 18;
пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);
рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 6-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 4725 годин/навчальний рік:

для 6-х класів – 1102,5 годин/навчальний рік,

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,

для 8-х класів – 1225 годин/навчальний рік,

для 9-х класів – 1225 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах ліцею ім. Ф.Потушняка ІІ ступеня (далі – навчальний план).

Інваріантна складова навчальних планів у 6-9 класах забезпечує реалізацію змісту шкільної освіти на рівні Державного стандарту базової загальної середньої освіти.

Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається Берегівським ліцеєм ім. Ф.Потушняка самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладу освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на підсилення предметів інваріантної складової. Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується чи його заступником директора ліцею. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани Берегівського ліцею ім. Ф.Потушняка містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї освітньої програми.

На реалізацію мети діяльності Берегівського ліцею ім. Ф.Потушняка при складанні навчального плану використано таблиці до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, які у повному обсязі включають інваріантну частину, сформовану на державному рівні, та варіативну частину, у якій передбачені предмети та курси за вибором, факультативні, індивідуальні та групові заняття відповідно до освітніх потреб учнів.

Класи

№ наказу

№ таблиці до наказу, назва

6 – 8

від 20.04.2018 №405

Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

Таблиця 10

Навчальний план закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов

від 20.04.2018 №405

Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

Таблиця 1

Навчальний план закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою

Згідно з рішенням педагогічної ради та з метою створення передумов для поглибленого вивчення окремих предметів, що в подальшому дасть можливість учням свідомо обрати профіль навчання, з варіативної складової 5-9-их класів додаються години для підсилення окремих предметів (щороку зазначаються у Додатку 1)

Відповідно до «Навчального плану закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов», за заявами батьків, другою іноземною мовою в одній групі або класі, може бути обрано угорську мову, а в другій (-ому) – німецьку.

Предмети інваріантної та варіативної складових, що не мають повної кількості годин, вивчатимуться посеместрово протягом навчального року.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Для недопущення перевантаження учнів враховується їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у Берегівському ліцеї ім. Ф.Потушняка, за рішенням педагогічної ради, при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання мають відобразитися у сформованості ключових компетентностей учнів.

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною мовою	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2	Спілкування іноземними мовами	*Уміння:* здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. *Ставлення:* критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; бути готовими до міжкультурного діалогу та відкритими до пізнання різних культур. *Навчальні ресурси:* підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ; інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях; розвивати абстрактне мислення; установлювати причинно-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію; чітко формулювати визначення і будувати гіпотези *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях *Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційно-цифрова компетентність	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі; прагнення дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі; критичне ставлення до медійної інформації. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів дописи в соціальних мережах і коментарі до них; інструментальні тексти (алгоритми, інструкції тощо); аналіз медіатекстів (виявлення маніпулятивних технологій).
6	Уміння вчитися впродовж життя	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. здійснення самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексії; *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії інструкції з ефективного самонавчання; довідкова література, зокрема, пошукові системи; електронні мережеві бібліотеки.
7	Ініціативність і підприємливість	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших; розуміння ролі ініціативності та підприємливості в суспільстві для особистого кар’єрного зростання. *Навчальні ресурси:* завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	*Уміння:* аргументовано і грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань; висловлювати власну думку, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; уникати дискримінації інших у ході спілкувння; *Ставлення:* утвердження права кожного на власну думку. ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією; поцінування людської гідності; повага до закону та правових норм, зокрема до норм українського мовного законодавства; *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту; тексти, які містять моделі демократичного державного устрою
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	*Уміння:* грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). *Ставлення:* культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; відкритість до міжкультурної комунікації; зацікавленість світовими культурними набутками; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. *Навчальні ресурси:* математичні моделі в різних видах мистецтва; мистецькі проекти.
10	Екологічна грамотність і здорове життя	*Уміння:* аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання; не завдавати шкоди довкіллю в ході власної діяльності; сприймати довкілля як життєдайне середовище; бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості; розуміти переваги здорового способу життя. *Ставлення:* усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо; готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього; набуття знань про цілісну наукову картину світу для суспільно-технологічного поступу. *Навчальні ресурси:* навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів є наскрізні лінії; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значущими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти.

Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою:

предмети за вибором;
роботу в проектах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека і сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадян-ська відповідаль-

ність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. Формування здатності до ненанасильницького розв’язання конфліктів

Здоров'я

і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприєм-

ливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Для досягнення поставлених завдань заклад використовуватиме зазначені у Державному стандарті освіти такі наскрізні вміння:

вдумливе читання
критичне та системне мислення
творче мислення (креативність)
здатність до розв’язання проблем
здатність логічно обґрунтовувати позицію
оцінка ризиків, прийняття рішень
ефективне спілкування та співпраця
конструктивне керування емоціями
творчість та ініціативність
організація власної діяльності
рефлексія

Перелік освітніх галузей:

Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
моніторингу та контролю рівня досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, навчально-практичні заняття, практикуми, квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відеоуроки, уроки-досліди, створення проектів, буктрейлерів (за умов карантинних обмежень – в онлайн-режимі), уроки на свіжому повітрі тощо.

Можливо проводити заняття в малих групах, за умови, що окремі учні виконують роботу консультантів, та у парах змінного складу.

Передбачені результати базової середньої освіти

Освітня програма базової середньої освіти Берегівського ліцею

Реалізація освітньої програми базової середньої освіти ліцею

ім. Ф.Потушняка забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності.

Профільна середня освіта

10-11 класи

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Учні, які успішно склали державну підсумкову атестацію, здобули базову середню освіту та отримали свідоцтво про базову середню освіту, з 1 вересня поточного навчального року повинні розпочати здобуття повної загальної середньої освіти за обраним профілем.

Цілі профільної освіти:

забезпечення підготовки згуртованої спільноти творчих людей, відповідальних, активних і підприємливих громадян;
становлення вільної та самостійної особистості з активною громадянською позицією та почуттям патріотизму;
всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності.

Освітня програма профільної освіти Берегівського ліцею

ім. Ф.Потушняка створена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, розробленої на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Освітня програма профільної освіти Берегівського ліцею ім. Ф.Потушняка визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, в рамках навчальних планів для 10-11 класів (таблиці 2,3);
очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, затверджених наказами МОН України від 23.10.2017 року № 1407 та від 24.11.2017 року № 1539, перелік яких наведено в таблиці 4 (10-11 клас);
пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);
рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 10-х класів складає 2450 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані Берегівського ліцею ім. Ф.Потушняка ІІІ ступеня (10 клас) (далі – навчальний план).

Навчальний план для 10 класу Берегівського ліцею ім. Ф.Потушняка розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів.

Навчальний план Берегівського ліцею ім. Ф.Потушняка для 10 класу складено за другим варіантом організації освітнього процесу, який містить перелік базових предметів, що включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України».

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого учням 10-го класу переліку обрано два предмети (три години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами), а саме:

2 години – «Інформатика» та 1 година – «Мистецтво» (у супільно-гуманітарному класі),

2 години – «Інформатика» та 1 година – «Технології» (у природничо-математичному класі).

Частина навчальних годин навчального плану призначена для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання сформовано закладом з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію та з урахуванням освітніх потреб учнів, регіональних особливостей, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту та підсилюються додатковими годинами для якісної підготовки до ЗНО (з варіативної складової);

- профільні предмети (їх перелік з орієнтовною кількістю тижневих годин подано в таблиці 3 для 10 класів), що вивчаються на профільному рівні.

Клас

№ наказу

№ таблиці до наказу, назва

від 20.04.2018 № 408

Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

Таблиця 2,3

Навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти

В старшій школі з метою збереження наступності між ступенями навчання продовжується диференціація за напрямками профільного навчання: суспільно-гуманітарний (навчальний предмет – історія України) і природничо-математичний (навчальний предмет – алгебра і початки аналізу та геометрія):

№

з/п

Клас

Напрям профільного навчання

Профіль навчання

Предмети профільного рівня

10 іст.

Суспільно-гуманітарний

Історичний

Історія України

Всесвітня історія

10 мат.

Природничо-математичний

Математичний

Алгебра і початки аналізу

Геометрія

Рішення про розподіл годин для формування профілю навчання (суспільно-гуманітарний та природничо-математичний напрями), прийнято

на засіданні педагогічної ради від 29.05.2018 року (протокол № 8).

Інваріантна складова навчального плану в 10 класі забезпечує реалізацію змісту шкільної освіти на рівні Державного стандарту.

Освітня галузь «Математика» в 10-их класах реалізується через окремі навчальні предмети: «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія».

Предмети інваріантної складової «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» вивчатимуться таким чином:

Предмет	Клас	І семестр	ІІ семестр
Алгебра і початки аналізу	10 іст.	2	2
Геометрія	10 іст.	2	2
Алгебра і початки аналізу	10 мат.	5	5
Геометрія	10 мат.	3	3

У навчальному плані Берегівського ліцею ім. Ф.Потушняка ураховано, що:

профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей;
кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;
залишок навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, використано для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів. За рішенням педагогічної ради від 28.05.2022, протокол № 7 – збільшено кількість годин:
на іноземні мови (2+2 у 10 іст. кл. та 2+2 у 10 мат. кл.)
на українську мову (2+1 в обох класах).

Для недопущення перевантаження учнів буде враховуватись їхнє навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Профільна середня освіта

11 клас

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 11-х класів складає 2450 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані старшої школи (11 клас).

Навчальним планом старшої школи (11 клас) передбачається реалізація освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Години варіативної складової передбачені на:

збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової.

Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної складових навчального плану, які обов'язково фінансуються з відповідних бюджетів.

Варіативність змісту профільної середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Рішення про розподіл годин варіативної складової прийнято на засіданні педагогічної ради від 28.05.2022 року (протокол №7), враховуючи профільне спрямування, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.

Навчальний план зорієнтований на роботу за п’ятиденним навчальним тижнем.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлюється відповідно до вимог чинних нормативних документів, що визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до освітнього процесу та закладів освіти усіх форм власності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначені гранично допустимого навантаження учнів.

Для недопущення перевантаження учнів буде враховано їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Навчальний план старшої школи (11 клас) реалізує зміст освіти залежно від обраного профілю навчання та передбачає вивчення окремих предметів на одному із трьох рівнів, відповідно до таблиці:

на рівні стандарту – окремі предмети не є профільними чи базовими;
на академічному рівні – окремі предмети не є профільними, але є базовими);
на профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію.

Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі, вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.

З метою реалізації профільного навчання передбачено спеціальні навчальні плани. Школою обрано таблиці 2 і 3 (суспільно-гуманітарний напрям і природничо-математичний).

На реалізацію мети діяльності Берегівського ліцею ім. Ф.Потушняка при складанні навчального плану використано таблиці до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, які у повному обсязі включають інваріантну частину з переліком профільних і базових предметів, сформовану на державному рівні, та варіативну частину, у якій передбачені вибірково-обов’язкові предмети (інформатика, технології, мистецтво) та додаткові години на профільні предмети, відповідно до профільності та індивідуальних освітніх потреб учнів.

Клас

№ наказу

№ таблиць до наказу, назва

від 20.04.2018 № 408

Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

Таблиця 2

Навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти

Таблиця 3

Орієнтовна кількість навчальних годин для профільних предметів

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Інваріантна складова навчального плану в 11 класі забезпечує реалізацію змісту шкільної освіти на рівні Державного стандарту.

В старшій школі з метою збереження наступності між ступенями навчання продовжується диференціація за напрямками профільного навчання: суспільно-гуманітарний (навчальний предмет: історія України та всесвітня історія).

Профільний (11) клас старшої школи Берегівського ліцею ім. Ф.Потушняка:

№з/п

Клас

Напрям профільного навчання

Профіль навчання

Предмети профільного рівня

11-А

Суспільно-гуманітарний

Історичний

Історія України

Всесвітня історія

11 Б

Природничо-математичний

Математичний

Алгебра і початки аналізу

Геометрія

Предмети інваріантної складової «Алгебра» та «Геометрія» вивчатимуться таким чином:

Предмет	Клас	І семестр	ІІ семестр
Алгебра	11 А	3	3
Геометрія	11 А	2	2
Алгебра	11 Б	5	5
Геометрія	11 Б	4	4

Предмети інваріантної складової «Історія України» та «Всесвітня історія» вивчатимуться таким чином:

Предмет	Клас	І семестр	ІІ семестр
Історія України	11 А	4	4
Всесвітня історія	11 А	3	3
Історія України	11 Б	1	1
Всесвітня історія	11 Б	1	1

Навчальний план старшої школи на 2022-2023 н. р.

№	Навчальні предмети	К-сть годин на тиждень у класах
		10 клас			11 а клас Історичний профіль	11 б клас Матема- тичний
		Історичний профіль		Математичний профіль	11 а клас Історичний профіль	11 б клас Матема- тичний
	Укр. мова	3	3		3	3
	Укр. література	2			2	2
	Зарубіжна література	1			1	1
	Іноземна мова	4	4		4	4
	Алгебра	2		5	3	5
	Геометрія	2		3	2	4
	Інформатика	2	2		2	2
	Історія України	4		1	4	1
	Всесвітня історія	3		1	3	1
	Географія	1			1	1
	Біологія і екологія	1,5			1,5	1,5
	Фізика і астрономія	2		3	2	3
	Хімія	1			1	1
	Фізична культура	3			3	3
	Захист України	1.5			1.5	1.5
	Технології	-		1		1
	Громадянська освіта	1			-	-
	Мистецтво	1			1	-

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Ключові компетентності, наскрізні лінії, наскрізні уміння, опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, основні форми організації освітнього процесу для Освітньої програми 10 та 11 класів аналогічні тим, що зазначені в Освітній програмі для базової середньої освіти.

Передбачені результати профільної середньої освіти

Освітня програма Берегівського ліцею ім. Ф.Потушняка профільної середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми Берегівського ліцею ім. Ф.Потушняка профільної середньої освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Форми організації освітнього процесу. Є різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
моніторингу досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, брифінги, квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемні уроки, відеоуроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, можуть бути проведені навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і практикумах.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей, крім уроку, може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується для учнів з екстернатною формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної освіти.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Кадрове забезпечення освітньої діяльності

Освітній процес у 2022-23 н.р. забезпечуватимуть 55 педагогічних працівників.

З-поміж них мають кваліфікаційну категорію:

спеціаліст вищої категорії – 33

спеціаліст першої категорії – 9

спеціаліст другої категорії – 7

спеціаліст – 3

ХІ розряд – 3

Педагогічні звання мають:

«вчитель-методист» – 4

«старший учитель» – 22

Освітня програма ліцею оприлюднена на веб-сайті закладу.

Директор ліцею Оксана МАТОЛИЧ

30 серпня 2022 року

Берегівський ліцей імені Ф. Потушняка Берегівської міської ради Закарпатської області

Освітня програма